Особливості живлення лохини
Лохина, або чорниця високоросла, впевнено завоювала симпатії українців. Ще років 5–6 тому ця рослина вважалася ледве не екзотикою в Україні. Зараз же кущі лохини активно висаджують не лише великі сільськогосподарські підприємства і фермери, а й звичайні дачники. Але, купляючи саджанці, далеко не завжди люди знають про певну специфіку вирощування цієї чудової ягідної культури.
Ніякого гною-перегною!
Перше, що садівник початківець повинен запам’ятати раз і назавжди — це той факт, що лохина дуже не любить таких популярних «народних» добрив, як перегній, зола, курячий послід. У більшості випадків після застосування таких добрив рослини просто гинуть.
Причина тут одна, і вона досить проста — лохина любить «кислий» ґрунт і «кислі» добрива. А вся ота вищеназвана пожива є лужним добривом. І саме через це замість користі принесе лохині шкоду.
Дайте сірки і кислоти
Кислотність, або рівень pH, нашого рідного чорнозему, як правило, коливається в межах 7–9 одиниць. На супіщаних ґрунтах pH десь у межах 6. А лохина почуває себе добре при 4,5–5,5.
Саме тому в чорноземі рослина, якщо й виживе, то лише мучитиметься сама і мучитиме свого господаря. А якщо до цього додати ще й перегній, компост чи курячий послід, то смерть рослини стає неминучою.
Як відомо, більшість садівників аматорів, які хоча б трішки цікавилися біологічними особливостями лохини, садять її в спеціальну ґрунтосуміш, зроблену із торфу, піску, хвойного опаду, кори чи тирси дерев хвойних порід. У такому ґрунті лохина ростиме і плодоноситиме. Але потрібно усвідомлювати, що під впливом опадів та поливної води і ця ґрунтосуміш рано чи пізно розкислиться, тобто її pH підвищиться.
Саме тому в посадкову яму додають сірку гранульовану. Як правило, 100 грамів на всю посадкову яму. А потім ще із року в рік підсипають її під рослини. На одну рослину — від 20 до 30 грамів. Головне пам’ятати, що добрив краще недодати, аніж перебрати міру. Також потрібно розсипати сірку дуже рівномірно і подалі від пагонів, щоб не «спекти» кору та коріння.
Що робить із ґрунтом сірка?
Бактерії ґрунту окислюють сірку і в результаті утворюється сірчана кислота, що спричиняє зниження рН. Зазвичай сірку вносять навесні (бактерії проявляють активність при температурі вище 12 градусів за Цельсієм). Для високої інтенсивності окислення ґрунт повинен бути вологим і добре аерованим. При внесенні сірки в перезволожений ґрунт, анаеробні бактерії починають виробляти сірководень, який є токсичним для кореневої системи рослин. На ділянці, де вносилася сірка, проводять повторне визначення рН восени і, за необхідності, планують подальше внесення сірки після висадки рослин. Якщо рослини вже висаджені, одноразова доза внесення сірки має перевищувати 400 кг/га.
Але сірка, точніше бактерії, які її перетворюють у кислоту, працюють досить повільно. На швидке закислення ґрунту розраховувати не потрібно. Тому потрібно ще й застосовувати різні кислоти.
Досвідчені садівники застосовують різні кислоти для ягідної грядки: лимонну — 5 грамів на відро; оцтову — 100 мл на відро води; сірчану — у вигляді кислоти для акумулятора 10–30 мл на 10 літрів води. Але краще знати кислотність вашої води. При рН близько 7, достатньо буде й 10 мілілітрів електроліту на 10 літрів води. Під рослину виливають близько чотирьох літрів такої підкисленої води. Можна підкислювати воду при кожному поливі.
Щавель та недостиглі яблука
Деякі садівники принципово не застосовують мінеральні добрива. І є приклади, коли рослини досить непогано себе почувають і без підгодівлі комплексними добривами, сульфатом амонію, карбамідом чи сульфатами калію і магнію.
Так, житель Кобеляк Олександр Бутко застосовує виключно органічну сировину для підкислення ґрунту.
Для цього він застосовує настій на щавлі чи на кислих недозрілих яблуках. На своїй присадибній ділянці він посіяв «сотку» щавлю та ревеню. Після того, як щавель виросте, чоловік його скошує і засипає у 200‑літрову бочку. Цією субстанцією він заповнює бочку рівно на половину. І заливає все це дощовою водою. Настоює 5 днів і цією водою поливає лохину, скошений щавель, точніше воду, ним закислену, використовує двічі.
Влітку використовує дрібну падалицю яблук. Заповнює ними все ту ж бочку наполовину і теж заливає дощовою водою. Розчин готовий через тиждень. Яблука в бочку підсипає постійно по мірі використання води. Цей метод працює протягом усього літа та осені.
Сульфат амонію, Огрод та інші добрива
Звичайно, при вирощуванні лохини в промислових масштабах агрономи в основному застосовують фертигацію, тобто подачу спеціальних водорозчинних добрив через систему крапельного зрошення.
Але якщо в садівника-аматора в садку ростуть десять, а то й менше кущів лохини, то навряд чи така людина буде для подачі добрив ставити крапельне зрошення. Та це не значить, що в такому випадку підживлення неможливе. Щоб ніколи не помилятися в догляді за садовою високорослою чорницею, рекомендується застосовувати таку суміш: сірчанокислий амоній — 90 г; суперфосфат звичайний — 110 г; сульфат калію — 40 м. Усе змішати і розділити між рослинами за принципом «хто старше — тому більше»: 1 столову ложку дворічним рослинам; 2 — трирічним; 4 — чотирирічним; 8 ложок покладається п’ятирічкам; шестирічним кущах — 16 ложок. Старшим за 6 років кущам підсипають по 16 ложок.
Підживлення лохини садової навесні проводиться двічі. Перший раз — на початку утворення бруньок, другий раз — сірчанокислим амонієм через півтора місяці. Під час другого підживлення необхідно внести ще 1 сульфат магнію — 20–25 грамів під рослину.
Також добре зарекомендувало себе польське добриво для лохини під маркою Ogrod 2001.
Це добриво містить у собі комплекс мікро та макро елементів, що потрібні для нормального росту та розвитку лохини високорослої (NPK (CaMgS) 9–6-9- (3–40) B, Cu, Fe, Mn, Mo, Zn). Добриво для лохини Ogrod 2001 гранульоване та містить низький відсоток хлору. Використовувати це добрива для лохини рекомендується три рази на рік: перший на початку квітня, і наступні два — з місячним інтервалом. Дозування приблизно 30–35 грамів на 1 квадратний метр (або одну столову ложку під кущик, якщо є мульча, то під неї) і рясно полити рослину.
У принципі, зараз на ринку з’явилося чимало схожих за формулою добрив, які можна успішно використовувати для підживлення лохини.
Підготовка до зими
Азотні добрива у великій кількості на лохину припиняють вносити ще у серпні. Тому що пагони, які наросли мають визріти, щоб перезимувати. Також у цей пріод рослина активно закладає плодові бруньки.
У серпні обов’язково вносять під лохину спеціалізовані кислі добрива, що не містять хлориди із мінімумом баластних речовин.
У такому добриві має міститися мінімум азоту, водорозчинний фосфор у кислій формі та багато калію, потрібного лохині. У період дозрівання ягід найкраще підгодувати кущі добривом із формулою 3–11–38.
20–25 г добрива розчиняють у 10 літрах води та поливають кущі по 3–5 літрів на рослину віком у рік-два. Далі кількість добрива можна збільшити до 50 грамів на відро.
Доброю ідеєю також є полив лохини розчином підкислювача Пекацид. Як підкислювач використовують розчин 4–5 г Пекациду в 10 л води, а в якості добрива — 20–25 г. Високий вміст кислого фосфору і калію дає можливість рослині добре пройти осінній період. А кисла реакція препарату дозволяє швидко скорегувати кислотність ґрунту під рослиною.
Ще одне добриво прекрасно підходить лохині в умовах лужного ґрунту і нестачі фосфору — Монофосфат калію. Для підживлення рослини розчиняють 10–15 грамів монофосфату калію в 10 літрах води та поливають кущі розчином.
Підготував Ігор Філоненко